Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Вещатель будущего. - Вячеслав Радион Реальный случай,произошедший в моей жизни.В 90-ые годы,живя в Донбассе,пришлось видеть и слышать,как из-за нищенских условий жизни людям приходилось употреблять в пищу псину,конечно,искусно и очень вкусно приготовленную,а также были раскрыты прессой случаи продажи шашлыков из псины и человечины и мне пришли на память слова нашего директора школы о "шариках".Извините за эту "горькую правду".
