Для ТЕБЯ - христианская газета

Який колір у мудрості?
Проза

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Який колір у мудрості?


Грудневий суботній ранок. Поставивши машину на стоянку, я дістаю з заднього сидіння сумку з учнівськими зошитами та підручниками і ступаю на мокрий асфальт. Рвучкий вітер вилітає з-за рогу школи і намагається вирвати парасольку з моїх рук, а коли йому це не вдається – він вивертає її у іншу сторону. В обличчя летять холодні бризги води з поливної системи, що несамовито шипить і крутиться на дощі серед пожухлого газону, засипаного ржавим листям клена. Вітер за секунди руйнує старанно зроблену і добре залаковану зачіску. Мокра спідниця прилипає до ніг, холодною шматиною. Ну й ранок! Усе довкола: і небо, і дощ, і будинки, і бруківка, і машини, і сонні учні, яких сунуть за собою зіщулені батьки, і самі батьки – здається сірим і непривітним, навіть ворожим.

-Пані Світляно! Доброго ранку! - Сивочолий літній чоловік стоїть під дахом шкільного офісу. Пані Світляно – так мене ніхто не називав, крім Богдана Сторожука. Познайомилася я з ним давно, на початку 90-их. Це була пора моєї болючої туги за недавно залишеною Україною, коли хотілося закрити очі і повірити, що еміграція - тільки сон. Прокинешся вранці - і все буде по-старому: поруч рідні, друзі, усе знайоме і передбачуване. Разом з тим я розуміла, що необхідно якнайскоріше призвичаїтися до нового життя, не втративши гідності і поваги до себе та до своїх братів і сестер – емігрантів останньої хвилі. Обриси майбутнього були розмитими, а страх втратити наших дітей – реальним . Вони, діти, без особливих зусиль заговорили англійською мовою, знаходили друзів-американців у школах та на дитячих майданчиках, переймали американську масову культуру і починали забувати - і що ще страшніше- ігнорувати свою рідну мову. З втратою мови пересихали канали спілкування з поколінням батьків. Батьки продовжували жити минулим, консервуючи його у нових умовах, а діти дуже швидко виростали з нього, мов з минулорічних джинсів. Було боляче дивитися, як відмирає коріння, по якому мали б текти у дитячі душі живильні соки мудрості свого роду. І від одного берега відірвались і до другого повністю не пристали. Привид бездуховності навис над молодим поколінням. Саме тому у нашій діаспорі виникла потреба організувати школу українознавства. На терені цієї праці мене звела доля з паном Богданом, емігрантом попередньої хвилі. Пам’ятаю, що при нашій першій зустрічі, мене вразили його доброзичливість, галантність і суміш тонкого прихованого гумору з величезною тактовністю. Його поради були мудрими і ненав’язливими; процелюбство і бажання служити іншим – гідним наслідування. Такі люди, як він, не кричать про своє християнство – вони його випромінюють; не співають оди доброчинності– просто живуть для блага інших. Вони ніяковіють, мов несміливі діти, коли їм дякують за послуги і жертовність.

- Доброго ранку, пане Богдане! – зустрічаємося очима. У його погляді ні краплинки заклопотанності чи невдоволення негодою. Сірі очі сяють зовсім не по-сірому. Скажіть, який колір у мудрості? Усміхаюся у відповідь, і відчуваю, що моя ранкова хандра відступає. Душі, зігрітій спокійним, добрим поглядом пана Богдана, раптом, хочеться насправді стати «світляночкою» - світлячком. А світлячків можна побачити тільки у темряві. У сонячний день їх не видно.

Заходжу у клас. – Доброго ранку, діти! Правда, гарний день! Погляньте уважно, і ви побачите, як кришталеві нотки дощу записують свою ніжну мелодію на нотному стані наших вікон.
Комментарий автора:
Просто - згадка про прекрасну людину, якої уже немає серед нас.

Об авторе все произведения автора >>>

Cветлана Касянчик Cветлана Касянчик, Сакраменто США
Народилася на Україні. Зараз проживаю у США.
e-mail автора: skasyanchik@yahoo.com

 
Прочитано 7505 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
***** 2008-08-03 20:33:51
Да не тужите Вы так за своей Родиной, а то неровён час, кто то поверит!
 Комментарий автора:
А это вы о чем? О моих воспоминаниях или вообще? (Польщена, если вы еще что-то читали на моей странице.) А вообще-то, грусть/ностальгия - класная тема. Особенно в умелых руках и при полной искренности.

***** 2008-08-10 09:45:21
Да нет у меня времени на всякую ерунду!
Я и эту Вашу писульку не читал!
Я вообще не люблю читать! Я комментировать люблю, ностальгическая Вы наша!
 Комментарий автора:
*****, ох и обламали вы меня! А я то надеялась, что Вы хотя бы прочитали. А вы так, не читая этой ерунды, да комментируете... Ну, что ж кто что любит.

Євген Аксарін 2008-08-11 03:53:23
Гарна публікація. Прийміть і зауваження, Світлано.
Благодійництву - доброчинності
Посміхаюся (має негативне забарвлення) – краще: усміхаюся.
Темноті. У цьому разі – у темряві.

 Комментарий автора:
Дуже дякую за поради. Зараз виправлю.

Галина Левицька 2011-07-07 21:02:22
"Такі люди, як він, не кричать про своє християнство – вони його випромінюють"
Бажаю Вам завжди бути Світлинкою Божою!!! Миру та Радості від Ісуса:)
 Комментарий автора:
Дякую, Галино, за таке гарне побажання. Так справді хочеться цього. Вам також - благословіння з неба.

Дудка Надежда 2011-07-08 04:08:03
Слава Богу.Чудово.Дуже сподобалося.Випромінюйте християнство, і нехай Бог береже Вас.
 Комментарий автора:
Дякую, Надіє. Нехай Господь береже Вас також.

читайте в разделе Проза обратите внимание

Милосердие - Юрий Коротких
Егор опять взялся за неразгаданный кроссворд. «По вертикали. Незаслуженная доброта к людям. 10 букв. М-и-л-о-с-е-р-д-и-е. Подходит».

Пасхальный букет акации - Анна Лукс

Стих 28 Почему мы ругаемся с родителями - Лена Куликова

>>> Все произведения раздела Проза >>>

Поэзия :
Путь домой - Александр Грайцер

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Уединение - Андрей Блинов

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Проза
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум